Пан Михайло разом із дружиною тримають корів понад 30 років. Починали з однієї корови, щоб мати молоко для себе. Потім завели ще корів та здавали молоко на молокозавод. Після втрати основної роботи, утримання й розведення корів стало основним джерелом доходу для подружжя. Чоловік із дружиною самостійно доглядають за тваринами, продають молоко, а також кисломолочний сир, сметану й ряжанку власного виробництва на базарі.
«Домашнє молочне господарство – це справа життя нашої сім’ї. Корів тримати важко і затратно, багато хто у наш час здає корів на забій, але ми не з тих людей. У нас налагоджено виробничий процес, вже багато років ми маємо постійних клієнтів», – розповідає пан Михайло.
Дохід від ведення господарства покривав менш, ніж половину основних потреб сім’ї, тим часом як попит на продукцію зростав. Щоб забезпечити себе і не втрачати нових клієнтів, чоловік шукав можливості збільшити господарство. Пан Михайло подав заявку на «Програму екстреної підтримки засобів до існування» від Естонської ради у справах біженців і отримав 36000 гривень на придбання молодої дійної корови. Це дозволило збільшити надої молока і кількість молочної продукції для продажу. Своєю чергою, за кошти, отримані від збуту власної продукції, пан Михайло зміг заготувати корм на зиму для корів і телят, стабілізувати свої заробітки й отримати додатковий дохід для своєї сім’ї.
Програма екстреної підтримки засобів до існування реалізується в рамках Консорціуму Реагування під керівництвом Acted за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).
